• Концепція розвитку газовидобувної галузі України

    Українські надра мають значний потенціал як для коротко- та середньострокового нарощування видобутку природного газу з вже відкритих родовищ (924 млрд куб. м балансових запасів), так і для видобутку у довгостроковій перспективі. Інтенсивність видобутку природного газу дуже низька в порівнянні з іншими країнами, тому на сьогодні Україна забезпечена на більше ніж 20 років вже розвіданими запасами (у порівнянні з 10-15 роками для зіставних країн).

    Важливою подією стало схвалення Концепції розвитку газовидобувної галузі України Кабінетом Міністрів України у грудні 2016 року. Відповідно до цього документа, видобуток газу в Україні має зрости до 28 млрд куб. м до 2020 року. Реалізація цієї програми дасть змогу Україні повністю відмовитися від імпорту газу, а в перспективі навіть експортувати газ.

    Відповідно до переліку заходів з реалізації Концепції, уряд спланував збалансувати податкове навантаження на газовидобуток шляхом ухвалення стимулюючої ставки ренти, децентралізувати податкові надходження від нафтогазової галузі на користь місцевих бюджетів, удосконалити та спростити дозвільні процеси, тісно пов'язані з видобуванням нафти і газу (законопроект №3096), удосконалити такий інструмент співпраці приватних інвесторів з державою як УРП (законопроект №3027) та збільшити прозорість у видобувній галузі (законопроект №4840).

    Наприкінці року на розгляд уряду було запропоновано перші кроки з реалізації вказаної Концепції — законопроект №5132 "Про зміни до Податкового кодексу України", який передбачав введення стимулюючого оподаткування через зменшення ренти на видобуток газу з нових свердловин, пробурених після 1 січня 2017 року, до 12%.

    Серед потенційних переваг такого нововведення називалося підвищення інвестиційної привабливості України як країни зі значними природними ресурсами, підвищення інвестиційної та бізнес активності в видобувній індустрії, збільшення обсягів буріння та видобутку в коротко- та середньостроковому періоді. Проте, ця ініціатива була відхилена урядом, хоча натомість було схвалено зниження ставок ренти на видобуток нафти.

    За чинних умов Україна програє іншим східноєвропейським країнам в конкурентоспроможності із залучення міжнародного капіталу, націленого на видобуток вуглеводнів.

    Тарифи на послуги ПСГ

    В рамках реформування ринку природного газу в червні 2016 року НКРЕКП затвердила Методику визначення та розрахунку тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу щодо газосховищ, до яких застосовується режим регульованого доступу (тобто регульований тариф на послуги ПСГ).

    Методика розроблена за підходом "витрати плюс" і передбачає плату за послуги ПСГ залежно від обсягу розподіленої потужності. Поряд з цим, Методика знаходиться на доопрацюванні робочою групою при НКРЕКП в частині розрахунку тарифів за видами послуг, які може надавати оператор ПСГ згідно Кодексу газосховищ (річна/місячна потужність або індивідуальна послуга) та алокації природного газу для кожного замовника у віртуальній точці входу/виходу до/з газосховищ. Тому тарифи на послуги ПСГ за цією методикою ще не розраховані, і наразі діють старі тарифи (загальний тариф на зберігання газу — 112грн/тис. куб. м).

    Усереднене податкове навантаження

    Очікується, що в рамках робочої групи будуть прийняті зміни до методики, які дозволять встановити тарифи на зберігання, що, з одного боку, дозволять покрити як мінімум маржинальні витрати оператора ПСГ, а з іншого — забезпечити комерційну привабливість використання українських ПСГ для газових трейдерів, в тому числі європейських компаній.

    Затвердження тарифів для точок входу і виходу з ГТС України

    На виконання Закону України "Про ринок природного газу", 28 березня 2017 року НКРЕКП затвердила за новою методологією тарифи Укртрансгазу на послуги транс­портування природного газу споживачам України для точок входу та виходу.

    Методологія, за якою визначено тарифи, була розроблена з урахуванням досвіду країн ЄС та прийнята НКРЕКП у вересні 2015 року (з попереднім публічним обговоренням учасниками ринку з квітня 2015 року). Відповідно до даної методології, тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу і виходу визначаються як виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в тис. куб. м (або одиницях енергії) на одиницю часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.

    Комісія затвердила два тарифи для точок входу: 296,8 грн/тис. куб. м на добу для точок входу для газовидобувних компаній та 0 грн/тис. куб. м на добу для точок входу в ПСГ. Тариф для точок виходу споживачів, які напряму підключені до магістральних газопроводів, встановлений комісією на рівні 322,1 грн/тис. куб. м на добу. Для 43 віртуальних точок виходу з ГТС до газорозподільних систем облгазів (оператор ГРМ) тарифи диференційовані за віртуальними точками виходу до різних газорозподільних систем і варіюються від 76,9 грн/тис. куб. м на добу до 192,25 грн/тис. куб. м на добу для різних точок.

    Затверджені тарифи мали діяти з 1 квітня 2017 року. Однак після того, як 10 квітня 2017 року відбулося засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, на ньому було прийняте рішення щодо проведення додаткових консультацій з громадськістю та урядом для удосконалення запропонованого механізму абонентської плати. Відповідно, попередні рішення НКРЕКП щодо встановлення тарифів на вихід з магістральних в газорозподільчі мережі були скасовані, нові тарифи на вхід для газовидобувних компаній не були відмінені, а з 1 квітня 2017 року застосовувалися тарифи на послуги транспортування газу, сплачувані кінцевими споживачами газу, що діяли з 1 січня 2017 року (за розміром близькі до нових тарифів на вихід з магістральних в газорозподільчі мережі).

    Нові тарифи для точок входу і виходу з ГТС розраховані за методикою, затвердженою НКРЕКП ще в вересні 2015 року, в основі якої лежить прискорене відшкодування вартості транзитної частини ГТС до кінця 2019 року (до закінчення строку дії контракту Нафтогазу з Газпромом). Зважаючи на неодноразові публічні заяви Газпрому про припинення використання української ГТС після 2019 року, а також активне просування проектів альтернативних трубопроводів, які дозволять Росії відмовитися від українського маршруту, є підстави очікувати на суттєве зменшення економічних вигід від використання української ГТС з 2020 року, що спричинило використання скороченого очікуваного строку корисного використання активів при розрахунку тарифів.

    Враховуючи це, відповідно до методології НКРЕКП було закладено прискорену амортизацію транзитних активів. Очікується, що після 2019 року тарифи мають істотно зменшитися, в тому числі тарифи на внутрішнє транспортування, що, зокрема, дозволить Україні конкурувати з рештою транспортних маршрутів та забезпечувати постачальникам як з Росії, так і з Європи привабливі умови транспортування газу зі сходу на захід та з заходу на південь.

    Слід також зазначити, що починаючи з січня 2016 року, набрали чинності тарифи для точок входу та виходу до/з газотранспортної системи на державному кордоні України. Для точок входу тариф становить 12,47 дол./тис. куб. м, тариф на вихід диференційований залежно від точки виходу та в середньому складає 30,35 дол./тис. куб. м. Встановлений тариф на вхід в систему сплачується всіма імпортерами природного газу, однак Газпром відмовляється виконувати вимоги українського законодавства та не оплачує послуги транспортування за новими тарифами. Вимога виправити цю ситуацію включена до претензій Нафтогазу щодо контракту на транзит газу в рамках судового провадження проти Газпрому в м. Стокгольм, рішення за яким очікується у 2017 році.

    Процес реструктуризації компанії ("анбандлінг")

    За звітний період було погоджено План реструктуризації компанії (постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.16 №496). У рамках виконання зазначеного Плану схвалено План дій щодо корпоративного управління оператора газотранспортної системи, а також засновано ПАТ "Магістральні газопроводи України", затверджено його статут та уповноважено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України забезпечити створення та реєстрацію товариства (постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.16 №837).

    Водночас спостерігається тенденція до порушення термінів виконання Плану реструктуризації компанії, зокрема, щодо розробки та подання на розгляд нормативно-правових актів щодо:

    • передачі іншому органу влади енергогенеруючих державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі енергогенеруючих підприємств у сфері управління Міненерговугілля, що є важливою умовою набуття відповідності вимогам відокремлення (п. 4 Плану — компетенція Мінекономрозвитку, Міненерговугілля);

    • визначення порядку та умов концесії майна, що використовується для забезпечення транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу і не підлягає приватизації (п. 5 Плану – компетенція Мінекономрозвитку, Міненерговугілля);

    • визначення вимог, згідно з якими органи державної влади, до сфери управління яких належать суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з видобутку (виробництва) та/або постачання природного газу та/або електричної енергії, з одного боку, та суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з транспортування природного газу або передачі електричної енергії, з іншого боку, є незалежними під час прийняття рішень щодо управління зазначеними суб'єктами господарювання. Ці вимоги повинні передбачати виключні права органу державної влади щодо управління корпоративними правами держави щодо ПАТ "Магістральні газопроводи України" (п. 5 Плану — компетенція Мінекономрозвитку, Міненерговугілля).

    План реформи корпоративного управління в Нафтогазі

    Компанія продовжує впроваджувати розпочату в 2014 році реформу корпоративного управління, що відповідає принципам корпоративного управління ОЕСР. В 2016 році було створено функції фінансового контролю, ризик менеджменту та комплаєнсу, оновлено функцію внутрішнього аудиту. Для забезпечення роботи комітетів наглядової ради було розпочато проект з впровадження системи внутрішнього контролю, який направлений на оптимізацію управління підприємствами групи Нафтогаз, зменшення/спрощення державних контролів, побудову ризик-орієнтованої системи внутрішнього контролю, систематизацію і уніфікацію бізнес-процесів та обміну даними між підприємствами групи Нафтогаз.

    За реформування корпоративного управління Нафтогазу відповідає Віце-прем'єр-міністр України Володимир Кістіон, який очолює робочу групу, до якої увійшли представники всіх зацікавлених сторін.

    З моменту набуття чинності постанови №1086 компанія постійно стикається із спробами спротиву з боку ТКЕ та окремих органів виконавчої влади, які вчиняють дії для повернення старої системи розрахунків та узаконення умов для ухилення від оплати за куплений у Нафтогазу природний газ.

    Попри те, що Нафтогаз не раз запобігав спробам підприємств та виконавчих органів внести ряд суттєвих змін до порядку розподілу коштів, які б могли призвести до значного зниження обсягу перерахування коштів на рахунки компанії, протягом 2016 року механізм функціонування розподільних рахунків змінювався тричі, що дозволило збільшити частку відрахування коштів для ТКЕ та зменшити обсяг розрахунків цих підприємств з Нафтогазом.

    2016 рік відзначився

    Регуляторні зміни

    Регуляторні зміни (2)

     
    << Попередній розділ
     
    Наступний розділ >>