• Відносна динаміка цін на енергоносіїСитуація на європейському ринку газу

    У 2016 році попит на газ у Європі збільшився, зокрема через підвищення цін на альтернативні джерела енергії (вугілля)1.

    Внутрішній видобуток газу в країнах ЄС тримався на рекордно низькому рівні, 132,9 млрд куб. м (за даними Eurostat), оскільки уряд Нідерландів посилив обмеження щодо обсягів видобутку на родовищі Гронінген з 27 до 24 млрд куб. м.

    На цьому фоні імпорт російського газу до Європи досяг рекордно високого рівня2, 178,3 млрд куб. м, тоді як імпорт з Норвегії тримався на такому ж рівні як і в 2015 році3 — 108 млрд куб. м. Основною причиною підвищення рівня імпорту з РФ були привабливі ціни на російський газ по довгостроковим контрактам європейських клієнтів Газпрому, оскільки різке падіння цін на нафту та похідні нафтопродукти в 2015 році та на початку 2016 року (до яких в основному прив'язана ціна російського газу) повною мірою відобразилося на контрактній ціні вже в 2016 році. Це дозволило європейським імпортерам нарощувати імпорт зі сходу в період спаду на ринку нафти і скорочувати імпорт з інших напрямків4. Ціни на російський газ були привабливішими, ніж ціни на СПГ, при цьому у 2016 році обсяги поставки СПГ на світовому ринку зросли на 7,5%, однак були нижчими, ніж очікувалось. Основними споживачами СПГ були Китай, Індія та Близький Схід, які компенсували зниження імпорту Японії та Латинської Америки.

    Ціна на газ у 4 кварталі була вищою у порівнянні з попередніми періодами у зв'язку з фактором сезонності, зокрема через падіння температури нижче довгострокової нормальної, та підвищенням попиту на газ. Через різке похолодання наприкінці 2016 – на початку 2017 року європейські ціни на газ стрімко зросли, однак згодом поступово впали. Серед інших факторів, що сприяли тимчасовому ціновому піку, був рекордно низький рівень запасів газу в газосховищах країн Північно-Західної Європи, а також технічні проблеми у найбільшого у Великобританії газосховища Rough5. Технічні проблеми цього сховища відчутно впливали на динаміку цін на газ впродовж 2016 року і викликали занепокоєння з приводу майбутніх поставок. За останніми даними оператора Centrica Storage Limited, газосховище відновить надання послуг закачування газу лише з травня 2018 року. Цей фактор може призвести до більш різького підвищення цін на газ у Великобританії під час опалювального сезону 2017/2018 років.

    1З огляду на те, що ціни на вугілля були вищими ніж ціни на газ, у 2016 році відбувся частковий перехід з вугілля на газ в країнах Північно-Західної Європи. Використання вугілля у Великобританії для вироблення електроенергії скоротилось в основному через постійний вплив цін на діоксид вуглецю, а також через виведення з експлуатації ряду вугільних електростанцій.

    2http://www.gazpromexport.ru/en/statistics/

    3https://www.statoil.com/content/dam/statoil/documents/annual-reports/2016/statoil-2016-annualreport-20-F.pdf.pdf ст.16

    4http://en.pgnig.pl/documents/18252/1757433/Consolidated+annual+report_GKPGNiG_2016.pdf/70fb36d6-4879-48aa-a323-f7e2d3a5fbd1 ст.161

    5Rough — єдине газосховище у Великобританії, що використовується для сезонного зберігання газу. На нього припадає 70% потужностей.

     

    Транзит газу на європейський ринок

    Рішення Єврокомісії про розширення доступу Газпрому до газопроводу OPAL

    Ще однією подією, що сколихнула східноєвропейський ринок газу в 4 кварталі 2016 року, стало рішення Єврокомісії щодо умов доступу до потужностей газопроводу OPAL. 28 жовтня 2016 року Єврокомісія де факто дала можливість Газпрому збільшити частку використання потужностей OPAL з 50% до понад 80%. Після аукціонів з продажу додаткових потужностей потік газу через газопровід OPAL почав зростати в другій половині грудня 2016 року і досяг максимуму в січні 2017 року (в середньому 95-100 млн куб. м/день).

    Щоденні обсяги транзиту газопроводом OPALДля України рішення Єврокомісії означає зменшення транзиту російського газу та виручки від нього. Якщо Газпром отримає додаткові 30% за старим транзитним тарифом потужностей OPAL, транзит територією України може скорититися на 10-11 млрд куб. м/рік, а транзитна виручка України — на суму понад 300 млн дол. (оцінка на базі "старого контрактного тарифу").

    4 грудня 2016 року компанія PGNiG Supply&Trading (PGNiG ST) подала свій позов з вимогою зупинити виконання рішення Єврокомісії. Компанія оскаржує зазначене рішення, оскільки воно було прийнято з перевищенням повноважень, порушило принципи правової визначеності, захисту законних очікувань і пропорційності, не узгоджується з засадами політики ЄС, порушує положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Крім того, компанія зазначає, що при прийнятті цього рішення було неправильно застосовано статтю 36 Директиви 2009/73/ЄС щодо виключення нової газової інфраструктури від застосування окремих вимог Третього енергетичного пакету.

    Наприкінці грудня Європейський суд призупинив рішення Європейської комісії щодо розширення доступу Газпрому до газопроводу OPAL. Наразі суд перевіряє законність цього рішення. Незважаючи на те, що рішення про розширення доступу було призупинено ще наприкінці грудня, Газпром продовжував транспортувати газ впродовж січня, оскільки забронював потужності на наступний місяць ("month ahead") ще в грудні. На графіку вище видно, що завантаженість OPAL значно скоротилась 1 лютого 2017 року, оскільки аукціон на лютий з продажу додаткових потужностей не вдалося провести через судову заборону6.

    Кількість приватних імпортерів природного газу в УкраїнуНаприкінці лютого 2017 року Нафтогаз звернувся до Загального суду Європейського суду справедливості з запитом про долучення до справи за позовом компанії PGNiG ST, що оскаржує рішення Європейської комісії. Відповідно до Статуту Європейського суду справедливості, юридична особа може долучитися до справи, якщо вона зможе довести свій інтерес у справі.

    Нафтогаз надіслав такий запит на долучення, обґрунтувавши його попередньою практикою суду та вказавши негативні наслідки рішення Єврокомісії для компанії. Передусім це загроза безпеці постачання природного газу в Україну через припинення газових потоків з Польщі, погіршення конкурентної позиції Нафтогазу, неочікувана зміна регуляторних та ринкових умов діяльності компанії.

    Долучення Нафтогазу до справи дозволить українській компанії представити додаткові аргументи у справі, а також отримати доступ до матеріалів справи. Запит Нафтогазу на долучення до справи, ініційованої PGNiG ST, знаходиться на розгляді суду згідно із встановленним процесуальним порядком.

    Окрім клопотання про залучення у якості третьої сторони, 27 березня 2017 року Нафтогаз подав до Загального суду Європейського суду справедливості позов проти Європейської Комісії з вимогою скасувати рішення від 28 жовтня 2016 року.

    Ухвалення зазначеного рішення без консультацій з Україною порушує статтю 274 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також зобов'язання ЄС за Договором до Енергетичної хартії та Договором про заснування Енергетичного співтовариства, оскільки посилює домінування Газпрому та пов'язаних з ним компаній.

    6http://www.platts.ru/latest-news/natural-gas/london/outlook-2017-european-gas-supply-demand-to-remain-26631430v

    Обсяги українського транзиту

    Альтернативні трубопроводні проекти Росії

    Негативні наслідки для статусу України як країни-транзитера газу матиме і подальша реалізація проекту будівництва Північного Потоку 2 — експортного газопроводу з РФ.

    Північний Потік 2 — це проект експортного газопроводу з РФ до Європи через Балтійське море, що проходить територією Німеччини в районі Грайфсвальду, неподалік від точки виходу трубопроводу Північний потік. Планується, що сукупна потужність двох гілок Північного потоку 2 становитиме 55-60 млрд куб. м на рік, окрім того було анонсоване збільшення потужностей побудованого раніше Північного потоку до 60 млрд куб. м. Таким чином, сумарна проектна потужність Північного потоку та Північного потоку 2 може скласти 110-120 млрд куб. м/рік.

    Будівництво та запуск у 2011 році Північного потоку призвело до зменшення завантаження ГТС України на 20-40%.

    Окрім зменшення обсягів транзиту через Україну, будівництво Північного потоку 2 загрожує енергетичній безпеці ЄС, посилює позицію Росії у Європі та суперечить принципам Енергетичного співтовариства.

    Газпром також реалізує проект будівництва газопроводу Турецький потік, що пролягатиме через Чорне море та Туреччину до Греції та матиме дві гілки загальною потужністю 31,5 млрд куб. м/рік, що загрожує зупинкою транзиту через Україну в південному напрямку.

    Динаміка обсягів транзиту російського газу

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Північний потік 2:

    Інструмент для посилення монопольного становища та можливих зловживань Росії на європейському газовому ринку

    Довідка

    • Північний потік 2 (ПП2) — російський проект будівництва газопроводу в Балтійському морі. Його мета — починаючи з 2019 року подвоїти потужність наявного підводного газопроводу Північний потік (ПП), що з'єднує Росію та Німеччину, з 55 до 110-120 млрд куб. м/рік (що відповідає річній потребі Німеччини в газі).

    • У 2015 році Газпром домовився з п'ятьма західноєвропейськими компаніями (BASF, E.ON, ENGIE, OMV та Shell) про спільну реалізацію проекту. Після рішення польського антимонопольного регулятора в 2016 році західні учасники вийшли з партнерства. У 2017 році Газпром повідомив, що партнери все ж фінансуватимуть проект.
    Газпром заявляє, що готовий розвивати та фінансувати проект вартістю 10,3 млрд дол. самотужки.

    • На Росію припадає близько 30% імпорту газу до Європи та 60% імпорту до Німеччини.

    • Запуск ПП2 посилить домінування Росії на газовому ринку ЄС і спричиняє низку проблем, пов'язаних з конкуренцією, енергетичною безпекою, геополітикою та міжнародною безпекою. Це економічно недоцільний проект, оскільки очікувані в 2020 році тарифи на українському маршруті будуть набагато (до 4-х разів) нижчими, ніж у ПП2, коли його збудують.

    Наслідки

    Для конкуренції:

    • ПП2 не з'єднає ЄС з новими джерелами газу, а просто змінить напрямок потоків російського газу з наявних джерел. Це переспрямування призведе до концентрації поставок російського газу в Північних потоках.

    • Трубопроводи, якими зараз газ зі Сходу йде через території України та Польщі, стануть менш ефективними через меншу завантаженість.

    • ПП2 створить надлишкові потужності для постачання російського газу в Німеччину, через що поставки СПГ стануть менш вигідними. Враховуючи стабільний прогнозований попит у ЄС, Росія ймовірно відбере частку голландських, британських та норвезьких постачальників, які скорочують виробництво, що посилить панування Газпрому.

    • Промислові споживачі у Центральній, Східній та Південній Європі стануть менш конкурентоспроможними порівняно з німецьким підприємствами, оскільки у цьому регіоні ціна газу включатиме додаткові витрати на доставку.


    Для енергетичної безпеки:

    • Переспрямування газових потоків може призвести до дефіциту газу в Центральній, Південній та Східній Європі (ЦСЄ та ПСЄ) через наявні в ЄС обмеження транспортних потужностей.

    • Північна та Західна Європа стане більш залежною від російського газу.

    • ЄС залежатиме від поставок російського газу морськими трубопроводами ПП та ПП2. На відміну від традиційних сухопутних маршрутів, несправність може зупинити роботу всього підводного газопроводу довжиною 1 200 км на кілька тижнів.
    Вихід з ладу навіть одного з чотирьох трубопроводів зруйнує безпеку газопостачання в ЄС.


    Для міжнародної безпеки:

    • Щоб запобігти пов'язаним з постачанням ризикам, Росія як власник трубопроводів та газу, який ними транспортується, може забажати посилення своєї військової присутності в Балтійському морі, щоб захистити важливий газовий маршрут. Це може викликати напругу серед членів НАТО, яким доведеться обирати між безпекою та газом.


    Екологічні фактори:

    • На відміну від газопроводу ПП, ПП2 сам по собі не враховує інтересів ЄС. Проект спрямований на створення надлишкової та об'єктивно непотрібної газової інфраструктури, функцію якої можуть з легкістю виконувати вже існуючі берегові споруди. У той же час будівництво та експлуатація газопроводу ПП2 неминуче вплине на умови життя відповідних видів тварин та рослин та поставить під загрозу морське природне середовище. Реалізація цього проекту невиправдано змінить баланс між економічними приватними інтересами організатора проекту та екологічними інтересами громади на користь першого.


    Для геополітичної ситуації:

    • ПП2 — це знаряддя російської стратегії "розділяй та володарюй". Країни ЦСЄ та ПСЄ вже дуже залежні від російського газу. Сконцентрувавши доставку газу у власних Північних потоках, Росія посилить контроль над інфраструктурою та постачанням газу в Європі.

    • Змінивши мапу газових потоків у Європі, Росія зможе пропонувати країнам ЦСЄ та ПСЄ знижки на газ в обмін на політичні поступки і таким чином отримає інструмент для втручання в рішення ЄС.

    • Через ПП2 Росія отримає важіль впливу на Німеччину. Територією Німеччини проходитиме ключовий транзитний маршрут постачання газу до інших країн-членів ЄС. Відомі непоодинокі випадки, коли Росія використовувала роль країн-транзитерів для створення тиску на них з боку країн-споживачів газу.

    • При цьому ПП2 та його продовження на території Німеччини опосередковано належатиме російському уряду, що створює ризик того, що ключова газотранспортна інфраструктура може буте використана у некомерційних цілях.


    Суперечка щодо застосовуваного права: "правовий вакуум"

    • Прихильники та противники проекту сперечаються, чи право ЄС має бути застосованим до ПП2 і в якій мірі. Якщо енергетичне та антимонопольне законодавство ЄС буде повною мірою застосоване, то газопровід, ймовірно, не буде збудований.

    • Трубопровід пролягатиме через територію чотирьох країн-членів ЄС: Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. Для втілення проекту необхідно отримати висновки, зокрема, екологічної експертизи від кожної з країн.

    • Німеччина та Газпром наполягають на тому, що проект — це суто комерційна угода і відповідно вона має регулюватися виключно німецьким правом щодо сухопутної частини трубопроводу, тим часом як на морську його частину європейське право не поширюється.

    • Данія та Швеція звернулися до Європейської комісії з проханням пояснити, чи право ЄС має повною мірою застосовуватися до ПП2.

    • За повідомленнями ЗМІ, у своїй відповіді на запит скандинавських країн Європейська комісія підтвердила, що правила застосування законодавства ЄС, включно із Третім енергопакетом, до підводних газопроводів є нечіткими. Разом з тим, Європейська комісія наголосила на тому, що ПП2 не може бути побудований та працювати виключно за законодавством Росії і не може існувати у правовому вакуумі.

    • Європейська комісія звернулася до країн-членів ЄС за мандатом на переговори з Росією стосовно заперечень проти ПП2. При цьому комісія наполягатиме на поширенні на проект ПП2, включно з його морською частиною, основних принципів європейського енергетичного права.

    • У квітні 2017 року Данія оголосила про наміри змінити національне законодавство, щоб мати можливість заблокувати проект з міркувань безпеки та геополітики.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Північний потік 2 та Турецький потік

    Інтерконектор "Україна‑Польща"

    Щоб збільшити імпорт газу в Україну з Європи через Польщу та уможливити зберігання європейського газу в українських підземних сховищах, Укртрансгаз активно працює над будівництвом інтерконектора Україна-Польща. Цей проект дозволить створити східноєвропейський газовий хаб з можливістю прокачувати до 8 млрд куб. м газу на рік з Польщі в Україну та до 7 млрд куб. м газу на рік — з України до ЄС. Інтерконектор є частиною Північно-Південного газового коридору, що поєднає LNG-термінал у Свиноустьї з країнами Центральної та Західної Європи. Наразі максимальна пропускна здатність постачання газу з Польщі до України складає 1,5 млрд куб. м/рік.

    Українсько-польський інтерконектор включений до Десятирічного плану розвитку ENTSOG на 2015-2025 роки, а також до списку проектів спільного інтересу Енергетичного співтовариства (PMI). Окрім того, 4 березня 2016 року Державна експертиза надала позитивний висновок щодо проектної документації. Укртрансгаз фінансуватиме проект власними коштами і вже уклав контракт на проектні роботи.

    В цей час триває опрацювання проведення спільної процедури Open Season на нові потужності інтерконектора на польській та на українській стороні, тому Укртрансгаз зацікавлений в проведенні консультацій з учасниками газового ринку. Очікується, що українська й польська ділянки інтерконектора будуватимуться одночасно і будуть готові до середини 2020 року.

    Імпорт природного газу в Україну

    Баланс поточного рахунку України та вартість імпортуУ 2016 році Україна не імпортувала газ з Росії. Завдяки ліквідації газової залежності від Росії, Нафтогаз та решта українських імпортерів тепер мають доступ до інших постачальників газу і можуть обирати серед декількох десятків постачальників.

    Спільними зусиллями багатьох учасників вдалося організувати поставки газу в Україну винятково з європейського напряму в обсягах, достатніх для задоволення потреб країни. Ще 10 років тому Україна імпортувала в п'ять разів більше газу. При цьому у 2016 році імпорт газу зменшився на 32% у порівнянні з попереднім роком — з 16,4 млрд куб. м до 11,1 млрд куб м. Скорочення імпорту газу зменшує негативний вплив на платіжний баланс та ВВП.

    Частка Нафтогазу в імпорті скоротилася на користь приватних трейдерів та промислових споживачів. Минулого року незалежні імпортери завезли у 2,6 рази більше газу, ніж у 2015 році (2,9 млрд куб. м проти 1,1 млрд куб. м). Кількість приватних імпортерів зросла вдвічі й перевищила три десятки.

    У 2016 році Нафтогаз імпортував з європейського ринку 8,2 млрд куб. м газу, що на 1 млрд куб. м (11%) менше, ніж у попередньому році. Загальний обсяг імпорту зменшився на 47% проти 2015 року. У звітному періоді Нафтогаз працював з 15 постачальниками, частка жодного з яких не перевищувала 30% від обсягу імпорту.

    За рахунок закупівлі реверсного газу в ЄС замість виконання необґрунтованих вимог Газпрому по сплаті за принципом "бери-або-плати" (Стокгольмський арбітраж повністю відхилив цю вимогу) в 2-4 кварталах 2016 року Нафтогазу вдалося зекономити більше 4,0 млрд дол. У січні 2017 року Газпром виставив Нафтогазу рахунок на сплату більше 5,3 млрд дол. за квітень-грудень 2016 року, тоді як Нафтогаз фактично заплатив за весь імпортований в цьому періоді газ лише 1,24 млрд дол., або в 4,3 рази менше. За оцінками Нафтогазу, якщо б компанія сплатила стільки, скільки вимагає Газпром, то ВВП України не зріс би на 2,3%, а впав би більше ніж на 2% в 2016 році. Раціонально очікувати, що в разі такої сплати відповідний негативний ефект відчувся би і на поточний рахунок платіжного балансу, валютний курс, дефіцит бюджету. Таким чином, зусилля Нафтогазу з диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу в Україну дозволили скоротити витрати на імпортований газ більш ніж у 4 рази порівняно із потенційними.

    Фактична вартість імпортованого газу

    Видобуток природного газу в Україні

    Річний видобуток газу за результатами 2016 року склав 20,1 млрд куб. м, що на 0,5% більше ніж минулого року (19,9 млрд куб. м). Укргазвидобування збільшило видобуток газу на 77 млн куб. м до 14,6 млрд куб. м, що склало 73% видобутку природного газу в Україні в 2016 році. Компанія розпочала реалізацію кількох масштабних інвестиційних проектів щодо закупівлі нового бурового обладнання та залучення підрядників для проведення операцій з гідророзриву пласта. Також було оголошено тендер на буріння 90 свердловин протягом 2017-2019 років.

    Динаміка різниці між ринковою та регульованою ціноюВодночас Укрнафта через фінансові проблеми, зокрема з податковим боргом, й надалі стрімко зменшувала видобуток, закінчивши 2016 рік з результатом 1,3 млрд куб. м, що на 14% або 205 млн куб. м менше, ніж минулого року. Компанія втратила друге місце серед найбільших газовидобувних підприємств України.

    Приватні компанії збільшили видобуток до 4,2 млрд куб. м, або на 5,5% порівняно з 2015 роком, значно пригальмувавши нарощування видобутку в порівнянні з минулими роками (коли приріст складав +15-24% рік до року). Найнижче за останні шість років зростання у приватному сегменті пояснюється зменшенням інвестиційної та операційної активності протягом двох минулих років. В свою чергу, така ситуація була викликана декількома факторами: по-перше, рекордним обвалом ринкових цін на газ (які визначаються імпортним паритетом), по-друге, високими ставками рентної плати за видобуток вуглеводнів в Україні, які діяли протягом 2014-2015 років7.

    7З 2016 року ставки ренти на видобуток газу для приватних компаній повернули до рівня дворічної давнини: з 55% до 29% при видобутку на глибині до 5000 м і з 29% до 14% при видобутку зі свердловин, глибших за 5000 м. З початку 2017 року рентні ставки для Укргазвидобування були знижені до аналогічного рівня.

     
     

    Використання природного газу

    Протягом 2016 року обсяги використання природного газу в Україні у порівнянні з 2015 роком скоротилися приблизно на 2%, до 33,2 млрд куб. м проти 33,8 млрд куб. м у 2015 році.

    Зміна обсягів використання природного газуУ 2016 році загалом на кінцеве використання природного газу припадало 88,6% сукупного обсягу використання, решта (3,8 млрд куб. м та 3,5 млрд куб. м у 2016 та 2015 роках відповідно) була використана на задоволення виробничо-технологічних потреб, у тому числі на забезпечення транзиту, транспортування і розподілу природного газу, а також на виробництво скрапленого природного газу.

    Незначні темпи зменшення обсягів використання газу пов'язані перш за все зі зростанням споживання за регульованими сегментами ринку. Зокрема, впродовж 2016 року побутові споживачі використали 11,9 млрд куб. м газу, що на 0,6 млрд куб. м більше, ніж у 2015 році (+5%).

    Зменшення обсягів використаного природного газу у 2016 році порівняно з 2015 роком відбулося зокрема за рахунок зменшення використання газу промисловістю (на фоні певного пожвавлення промислового виробництва) на 11,4% (до 9,7 млрд куб. м проти 11,0 млрд куб. м у 2015 році). З урахуванням того, що зростання промислового виробництва спостерігалося в тих секторах, які традиційно є енергоємними та використовують велику кількість газу, це може свідчити про певне зниження енергоємності промислового виробництва або його переорієнтацію на альтернативні джерела енергії.



    Динаміка використання природного газу промисловими споживачами

    Значна частина поставок природного газу припадала на задоволення прямих потреб населення, теплокомуненерго (ТКЕ) та релігійних організацій, забезпечення яких здійснювалося Нафтогазом за регульованими державою цінами відповідно до покладених на компанію спеціальних обов'язків (ПСО). У 2016 році згадані категорії споживачів збільшили обсяги використання природного газу, причому таке збільшення лише частково пояснюється низькою температурою протягом опалювального сезону. Основним споживачем природного газу залишалося населення, на чиї потреби (разом зі використанням газу ТКЕ, що виробляють тепло для населення) у 2016 році було використано 17,6 млрд куб. м.

    Інертність державного регулювання цін на природний газ для споживачів в рамках ПСО обумовила відставання регульованої ціни, встановленої навесні 2016 року на рівні імпортного паритету, від актуального рівня її ринкового еквівалента. Це призвело до формування відчутної цінової різниці, яка станом на кінець 2016 року сягала 40%. Така ситуація створює передумови для формування структурних диспропорцій в економіці та нераціонального спрямування капіталу. Наприклад, реалізація природного газу за ціною, що суттєво нижча від ринкового рівня, обмежує обсяги інвестицій у розвідування нових запасів нафти та газу (на суму різниці в цінах) та нарощення їх видобутку для подолання залежності України від імпортних енергоносіїв.

    Динаміка обсягів сукупного використання природного газу Для задоволення потреб населення у 2016 році використано 17,6 млрд куб. м проти 17,2 млрд куб. м у 2015 році, у тому числі 11,9 млрд куб. м безпосередньо домогосподарствами для їх особистих потреб (приготування їжі, підігрів води та опалення) та 5,7 млрд куб. м теплогенеруючими компаніями, які обслуговують домогосподарства. У зрізі регіонів дуже помітні географічні різниці у зміні обсягів використання газу населенням: північні та західні області України збільшили обсяги використання природного газу (за виключенням Київської області та м. Київ), у той час як південні та східні області обсяги зменшили (за виключенням Луганської області). Це могло пояснюватися температурним фактором, зокрема холоднішою зимою на півночі.

    Основними факторами зростання використання природного газу на потреби домогосподарств була більш низька температура протягом опалювальних місяців 2016 року (особливо у листопаді-грудні), а також перегляд нормативів використання газу домогосподарствами, які не обладнані газовими лічильниками, у бік їх суттєвого збільшення (див. Постанову КМУ №203 від 23.03.2016). Сукупна дія інших факторів, зокрема зміни поведінки споживачів при використанні газу на задоволення власних потреб, обумовила незначне зменшення сукупного використання природного газу для задоволення потреб домогосподарств, у тому числі завдяки проектам, спрямованим на енергозбереження.

    Потенціал скорочення використання природного газу за рахунок підвищення енергоефективності та програм енерго­ощадливості суттєво обмежується чинною системою субсидіювання, яка потребує удосконалення в частині збереження мотивації домогосподарств до ефективного та ощадливого використання природного газу. Серед основних напрямів підвищення ефективності програми субсидій є їх монетизація та дієві важелі, спрямовані на мотивацію до ощадливого використання природного газу.

    Основні фактори зміни обсягів

    Використання природного газу населенням у 2016 році

     

    Наявних програм недостатньо для подолання низької енергоефективності в Україні

     
    << Попередній розділ
     
    Наступний розділ >>