• Після затвердження нового Статуту ­Нафтогазу постановою Кабінету Міністрів України №1002 у травні 2016 року було вперше утворено незалежну cлужбу управління ризиками Нафтогазу, яка розпочала роботу у листопаді 2016 року. Основною метою cлужби є забезпечення ефективного управління ризиками та контролю для досягнення поточних та стратегічних цілей компанії та підприємств групи Нафтогаз.

    Нову нормативно‑правову базу та документи з управління ризиками (Політика з управління ризиками, Методика управління ризиками, Регламент управління ризиками) було розроблено, ґрунтуючись на положеннях міжнародних стандартів (ISO/IEC 31010:2009 Управління ризиками – Методи оцінки ризику, ISO 31000:2009 Управління ризиками – Принципи та керівні вказівки) та найкращих практиках у сфері управління ризиками, із залученням міжнародних консультантів та експертів.

    У лютому 2017 року в групі Нафтогаз було розпочато початкову оцінку ризиків на основі переглянутої методології. Перша фаза оцінки, під час якої було виявлено суттєві ризики, властиві для групи Нафтогаз, ґрунтувалась на попередній роботі з оцінки ризиків, що проводилась у компанії.

    Друга фаза початкової оцінки ризиків передбачає створення повного звіту за результатами початкової оцінки ризиків групи Нафтогаз. У подальшому оцінка ризиків групи Нафтогаз буде проводитись щокварталу та щорічно, а також у разі настання ризикової події.

    Основні виявлені ризики, що можуть спричинити істотний негативний вплив на виробничі показники, грошові потоки та фінансовий стан групи Нафтогаз, наведено нижче.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Ключовий пріорітет — вдосконалення системи закупівель

    Для підвищення прозорості та стандартизації процеса закупівель Нафтогаз у 2017 році прийняв нову політику закупівель для підприємств групи. В рамках побудови оновленого процесу закупівель групою плануються наступні кроки:

    - посилення процедур внутрішнього контролю щодо закупівель через впровадження функції комплаенсу та управління ризиками, а також посилення функції фінансового контролю на рівні групи в цілому,

    - впровадження ретельних процедур контролю ризиків контрагентів та запобігання конфліктів інтересів співробітників,

    - впровадження категорійного менеджменту на підприємствах групи, а також створення закупівельних стратегій для типових закупівель,

    - сприяння конкурентності закупівель, орієнтація на прямі контракти, мінімізація відносин з посередниками з метою отримання більш ефективних цінових пропозицій,

    - впровадження та використання аналітичних інструментів, у тому числі проведення системного аналізу ринків та бенчмаркінгу закупівельних цін, створення баз даних контрагентів, цін та видів робіт, покращення системи електронного документообігу,

    - покращення діалогу з ринком та побудова прозорих, довгострокових та довірливих відносин з контрагентами.

    Нафтогаз вживає усіх можливих заходів для досягнення найшвидшого результату від впроваджених змін вже у 2017 році.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Техніко-експлуатаційні ризики

    Охорона праці, екологічна та промислова безпека

    Характер операційної діяльності Нафтогазу та компаній групи Нафтогаз передбачає небезпеку для здоров'я та навколишнього середовища. Процеси та хімічні речовини, що використовуються під час видобування та виробництва, а також транспортування і зберігання газу та нафти, можуть підвищити ймовірність настання серйозного інциденту та численних нещасних випадків, виникнення небезпеки для навколишнього середовища та втрати активів/припинення операційної діяльності. Застаріле обладнання та технології виробництва, а також неналежні організація та проведення робіт можуть призвести до збільшення ризику.
    Заходи, спрямовані на нівелювання цих ризиків, включають навчання, запровадження сучасних методів експлуатації, діагностики, реконструкції та модернізації існуючих потужностей.

    Геологічні ризики

    Геологічні ризики є складовою діяльності з видобування нафти і газу, призводять до невизначеності щодо рівнів наявних вуглеводнів і пов'язані з ліцензійними ділянками, на яких здійснюється розробка та видобування. Ситуація в Україні ускладнилась у зв'язку з відносно низькою якістю геологічних відомостей та застарілим обладнанням і технологіями, що використовуються Укргазвидобуванням та Укрнафтою, та можуть призвести до збільшення витрат на буріння та зменшення обсягів видобутого газу, що в свою чергу загрожує досягненню однієї зі стратегічних цілей Нафтогазу — зберегти та примножити можливості розвідки і видобутку. Група здійснює постійну співпрацю із науково-технічними інститутами України у сфері покращення якості геологічної розвідки. Укргазвидобування розпочало активну модернізацію обладнання для зменшення вартості та покращення ефективності буріння та видобування газу.

    Виконання інвестиційної програми

    Відсутність доступу до капіталу, слабкі внутрішні можливості та системи постачання можуть бути викликом як для успішного виконання теперішньої роботи з технічного обслуговування, так і для запланованого зростання інвестицій для групи Нафтогаз.
    При недостатньому рівні ліквідності група Нафтогаз розглядає різні шляхи залучення коштів під інвестиційні проекти, в тому числі за рахунок позик на міжнародних фінансових ринках.

     

    Ризики, пов'язані з ринками

    Нормативно-правова база внутрішнього ринку

    1 жовтня 2015 року уряд України схвалив покладення спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку природного газу, зокрема Нафтогаз, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку газу до 1 квітня 2017 року. 22 березня 2017 року термін дії ПСО продовжено до квітня 2018 року.

    Крім того, Нафтогаз був зобов'язаний постачати газ за регульованими цінами безпосередньо підприємствам теплокомуненерго і через регіональних постачальників — населенню, що разом становить понад 50% і 60% внутрішнього споживання у 2016 та 2017 роках, відповідно.

    За відсутності затвердженого механізму компенсації за продаж газу за регульованими цінами Нафтогаз змушений перехресно субсидувати втрати від регульованих сегментів (наприклад, централізоване теплопостачання) прибутками від інших видів діяльності.

    Водночас, реалізуючи газ контрагентам з фінансово нестійкою бізнес-моделлю, як наприклад підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) та регіональні постачальники, Нафтогаз несе високі ризики несплати. Станом на 31 грудня 2016 року загальна заборгованість ТКЕ перед Нафтогазом сягнула понад 28,3 млрд грн, а регіональних постачальників — 21,9 млрд грн. Неможливість стягнення цих боргів є істотним ризиком для Нафтогазу, і без належних дій уряду це серйозно зашкодить поточній ліквідності та сталому розвитку компанії.

    З метою підвищення ефективності функціонування ринку газу в Україні Нафтогаз ініціює обговорення низки змін до вторинного законодавства, які покликані зменшити ризики незакритих небалансів для оператора ГТС, полегшити роботу користувачів мережі, забезпечити справедливість дій оператора ГТС щодо балансування та зменшити фінансове навантаження на постачальників.

    Сезонна ліквідність

    Діяльність групи має сезонний характер: обсяг реалізації природного газу та послуг з його транспортування протягом опалювального сезону становить близько 70% річного обсягу. Протягом цього пікового періоду грошові надходження за реалізовані товари та послуги суттєво зростають, але протягом літнього періоду обсяги продажу низькі, а обсяги закупівель газу на зимовий сезон – високі. У зв'язку з цим виникає потреба в додаткових фінансових ресурсах для фінансування закачування природного газу до підземних сховищ газу (ПСГ). Група залучає додаткових кредитних коштів на іноземних фінансових ринках за нижчими процентними ставками для покриття витрат на закачування природного газу до ПСГ.

    Запуск Турецького потоку та Північного потоку 2

    На сьогодні здійснюється реалізація двох проектів газопроводів, запуск яких очікується у 2019 році та які дозволять транспортування газу з Росії до країн ЄС і Туреччини в обхід України:

    1. Угода про будівництво газопроводу Турецький потік, підписана 10 жовтня 2016 року між урядами Росії та Туреччини, передбачає пропускну спроможність 31,5 млрд куб. м/рік.

    2. Угода про будівництво газопроводу Північний потік 2, підписана у 2015 році, передбачає пропускну спроможність 55 млрд куб. м/рік.

    Реалізація проектів може призвести до повної втрати доходу Нафтогазу від транзиту газу з Росії до країн ЄС та Туреччини, починаючи з 2019 року. Загальний дохід Нафтогазу від транзиту газу у 2016 році склав 60 млрд грн.

    З метою диверсифікації споживачів послуг з транспортування та зберігання природного газу Нафтогаз здійснює діяльність для організації єдиного східноєвропейського газового хабу, а також сприяє створенню цілісного інфраструктурного та комерційного газового простору між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

     

    Макроекономічні ризики

    Валютні ринки

    Група Нафтогаз здійснює свою операційну діяльність на території України і її залежність від валютного ризику визначається, головним чином, необхідністю закупівель природного газу в іноземних постачальників, пропозиції яких в основному деномінуються у євро та доларах. Заборгованість групи Нафтогаз в іноземній валюті на 31 грудня 2016 року становила 2,1 млрд дол.

    Можливості Нафтогазу хеджувати ризик на місцевому ринку обмежені через специфіку українського ринку хеджування, зокрема:

    1) обсяги ринку валютних форвардів не можуть задовольнити потреби компанії, а вихід на цей ринок може спричинити суттєві коливання курсу національної валюти;

    2) наявність обмежень, визначених нормативно-правовою базою.

    З набуттям чинності Законом України "Про ринок природного газу" з 1 жовтня 2015 року компанія самостійно щомісячно визначає ціни для промислових та комерційних споживачів природного газу, що не підпадають під дію ПСО.

    Нафтогаз здійснює постійний аналіз стану валютного ринку України та залежно від його кон'юнктури приймає рішення щодо валюти, в якій зберігаються залишки коштів на рахунках (з урахуванням законодавчих актів Національного банку України з цього питання).

    Локальні економічні умови

    Зростання курсу іноземних валют разом з підвищеною інфляцією може серйозно вплинути на купівельну спроможність населення та, відповідно, на можливість споживачів сплачувати за спожитий газ за цінами, що узгоджуються з витратами на імпорт.

    Стабілізація економічної та політичної ситуації в країні, зростання ВВП, а також дії уряду, спрямовані на підвищення купівельної спроможності населення, дозволять Нафтогазу перейти на ринковий підхід у ціноутворенні, тим самим зменшити вплив ризику.

     

    Реформа корпоративного управління

    Виконання Плану дій щодо корпоративного управління (ПДКУ)

    У результаті невиконання ПДКУ, ухваленого рішенням уряду 5 грудня 2015 року, система урядування Нафтогазу залишається застарілою та неефективною. Хоча й було досягнуто значного прогресу у виконанні компанією зобов'язань, передбачених цим планом, запровадження ефективної системи урядування, яка б відповідала міжнародним стандартам, вимагає активних дій з боку уряду у відповідності із ПДКУ.

    Крім впливу на корпоративне урядування, затримка виконання ПДКУ створює значний ризик для ліквідності Нафтогазу, спричинений впливом на кредитування від міжнародних фінансових організацій, на загальну суму приблизно 800 млн дол.

    З метою нівелювання цього ризику компанія неодноразово порушувала питання запровадження ефективної системи корпоративного управління під час зустрічей з представниками уряду.

     

    Корпоративна структура та розвиток

    Процес відокремлення (анбандлінґу) оператора ГТС

    У липні 2016 року уряд України ухвалив План анбандлінґу, спрямований на відокремлення діяльності з транспортування природного газу від його видобутку та постачання відповідно до вимог Третього енергетичного пакета ЄС та Закону України "Про ринок природного газу" . Сумлінне виконання цього плану є одним з важливих компонентів лібералізації ринку газу і його подальшої інтеграції до ринку природного газу ЄС.

    Станом на дату складання цього звіту відзначено істотні затримки та невідповідності стосовно виконання плану. Існує суттєвий ризик того, що зафіксоване відхилення від ухваленої концепції анбандлінґу стане на заваді утворенню незалежного, професійного та високоефективного оператора газотранспортної системи, який би повністю дотримувався вимог енергетичного законодавства ЄС. Крім того, така ситуація не дозволить залучити визнаного західного партнера до управління газотранспортною системою.

    Це може призвести до ситуації, коли оператор не матиме змоги забезпечити недискримінаційний доступ третім особам і не здобуде довіру користувачів мережі як в Україні, так і за кордоном. Це може стати прямою загрозою реформі ринку природного газу.

    Можливе відокремлення Укргазвидобування

    Стратегія Нафтогазу передбачає цілісний підхід, завдяки якому кожен зі складових елементів компанії може виграти від поєднання професійних навичок і фінансових можливостей групи. Нафтогаз зобов'язується сприяти енергетичній незалежності України, зокрема шляхом використання вигоди від масштабу, а також синергії горизонтальної та вертикальної інтеграції.

    У разі якщо Укргазвидобування відокремиться від групи Нафтогаз, існуватимуть істотні ризики того, що інвестиційна програма та пов'язане з нею зростання видобутку газу не будуть вчасно здійснені. Крім того, існує ймовірність того, що Нафтогаз нестиме додаткові витрати та ризики для того, щоб продавати газ на виконання спеціальних обов'язків, покладених на нього урядом України.

     

    Антитерористична операція (АТО)

    Проведення АТО на сході України

    Бойові дії у Східних регіонах України (зона проведення АТО) погіршують здатність компаній групи Нафтогаз підтримувати критично важливі процеси, забезпечувати виробництво необхідної продукції та надання послуг або змушують компанії нести додаткові експлуатаційні витрати.

    Наслідки анексії Криму Росією

    У березні 2014 року незаконна влада окупованого Криму ухвалила рішення про націоналізацію майна Чорноморнафтогазу, яке згодом було внесено до статутного капіталу незаконно створеної компанії Кримське республіканське підприємство (КРП) "Чєрноморнєфтєгаз". До окупації АР Крим Російською Федерацією Чорноморнафтогаз здійснював повний комплекс робіт, починаючи з пошуку та розвідки нових родовищ і закінчуючи видобуванням та постачанням вуглеводневої продукції кінцевим споживачам.

    У серпні 2014 Чорноморнафтогаз був перереєстрований у Києві. Наразі компанія контролює Стрілкове газове родовище, розміщене на Арабатській стрілці, що знаходиться поблизу с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, та пропри складнощі забезпечує газом населення Генічеського району, а також бере участь у зборі доказів російської агресії.

    Збереження Чорноморнафтогазу як юридичної особи після незаконного захоплення Росією активів Нафтогазу в Криму було одним з ключових завдань компанії в 2016 році. Нафтогазу вдалося не допустити банкрутства цієї дочірньої компанії та добитися розробки парламентом законопроекту щодо стабілізації її діяльності.

    Незважаючи на окупацію Криму Російською Федерацією та підтвердженням обставин форс-мажору, кредитори позиваються саме до Чорноморнафтогазу, що паралізує його діяльність. Станом на грудень 2016 року Чорноморнафтогаз виступив відповідачем у 105 судових справах із загальною сумою позовних вимог 550 млн грн. Чорноморнафтогаз є боржником у 50 виконавчих провадженнях із зовнішніми кредиторами на загальну суму близько 292 млн грн, за 33 з яких винесено постанови про арешт коштів і майна. Водночас 95% усієї кредиторської заборгованості Чорноморнафтогазу (більше 12 млрд грн) припадає на Нафтогаз.

    18 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у зв'язку з тимчасовою окупацією території України" що передбачає наступне:

    • мораторій на стягнення заборгованості до 1 січня 2019 року;
    • зупинку виконавчих проваджень і зняття раніше накладених арештів на кошти та майно;
    • продовження строку дії спеціальних дозволів на окупованій території Криму до закінчення тимчасової окупації.

     

    Судові процеси

    Арбітражні провадження щодо контрактів з Газпромом у Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма

    Арбітражні процеси щодо поставки та транзиту газу було ініційовано Нафтогазом в Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма внаслідок невдалих спроб досягти згоди з Газпромом шляхом проведення переговорів. Газпром висунув зустрічні претензії.

    Суми ретроактивних грошових претензій Нафтогазу становлять 18,0 млрд дол. та 12,3 млрд дол. за справами щодо продажу та транзиту газу, відповідно. Сума ретроактивних грошових претензій Газпрому становить близько 47,1 млрд дол. і 7 млн дол. по транзиту (усі дані станом на 29 травня 2017 року з урахуванням відсотків, штрафів та пені).

    Хоча представники Нафтогазу та юридичні консультанти впевнені в своїй аргументації, як і в усіх арбітражних провадженнях, існує ризик негативного рішення за кожною із справ. Таке негативне рішення може суттєво вплинути на фінансово-господарську діяльність компанії та процес реформування ринку газу в Україні. 31 травня 2017 року Стокгольмський арбітраж повністю відхилив вимогу Газпрому щодо застосування принципу "бери або плати", а також задовольнив вимогу Нафтогазу про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов.

    Крім того, трибуналом було повністю скасовано заборону на реекспорт газу, яка містилась в контракті.

    Ризик вимоги АТ "Газпромбанк" дострокового погашення кредиту

    Задоволення вимоги Нафтогазу до Газпрому в Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма щодо переведення прав та обов'язків за Контрактом про обсяги та умови транзиту природного газу територією України з 2009 року по 2019 рік №ТКГУ від 19 січня 2009 року до ПАТ "Магістральні газопроводи України" може призвести до ситуації, коли АТ "Газпромбанк" отримає право вимагати дострокового погашення повною мірою Нафтогазом своїх зобов'язань за кредитом, виданим у 2012 році, включаючи нараховані відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції. Станом на 31 грудня 2016 року зобов'язання Нафтогазу за кредитом перед АТ "Газпромбанк" становили 835,3 млн дол. з терміном погашення до кінця червня 2018 року.

    Арбітражні провадження

     
    << Попередній розділ
     
    Наступний розділ >>