• Протягом 2016 року економіка України зросла на 2,3%, зокрема показавши у 4-му кварталі 2016 року пожвавлення на 4,8% у річному обчисленні. Однак таке пожвавлення є замалим, щоб компенсувати зниження економічної активності протягом 2013-2016 років, коли економіка скоротилася на 14% (еквівалентно 3,7% середньорічного падіння). Для порівняння, економіка східноєвропейських країн за аналогічний період виросла на 7,8% (з середньорічним приростом на рівні 1,9%), у той час як економіки інших країн, що розвиваються, — на 17,9% (з середньорічним приростом на рівні 4,2%).

    Такий результат експерти пов'язують як з об'єктивними факторами, так і з недостатнім темпом проведення реформ в країні, звертаючи увагу на тенденцію до уповільнення реформування. Наприклад, динаміка індексу iMoRe (який характеризує темпи проведення реформ) за невеликим виключенням перебуває не тільки нижче рівня, який відповідає "задовільному" темпу реформ (2 бали), але й має чітку тенденцію до зниження до нульового значення.

    Подібні результати фіксують і індекси настрою споживачів, відображаючи як зниження позитивного балансу споживчих настроїв, так і зниження оптимізму щодо майбутніх очікувань відносно ситуації у поточному періоді.

    Певною мірою негативний вплив уповільнення темпів економічних реформ у країні позначається і на інших макроекономічних параметрах:

    • рівень інфляції;

    • валютний курс;

    • кредитні ризики;

    • вартість і доступність капіталу.

    У 2016 році інфляція у річному обчисленні склала 12,4%, продемонструвавши деяке підвищення наприкінці року, хоча вона і залишилася у цільових межах НБУ. Таким чином, у порівнянні з 2015 роком відбувалось уповільнення темпів інфляції, однак вона продовжує залишатися на доволі високому рівні (для порівняння, гармонізований індекс інфляції в ЄС склав за той самий період 1,7%). Вагомим чинником інфляційної динаміки залишалося зростання адміністративно регульованих цін.

    Курс гривні протягом 2016 року коливався переважно в діапазоні 25-28 грн, в цілому продемонструвавши тренд до знецінення, яке протягом 2016 року склало понад 13%. Особливо чутливим до такої динаміки валютного курсу є ціноутворення на природний газ, що актуально (1) як у частині закупівлі газу, попит на який частково задовольняється імпортом, так і (2) у контексті його реалізації, де наслідком девальвації є збільшення розриву між рівнем регульованої ціни на природний газ для окремих категорій споживачів (незмінної з травня 2016 року) та її ринковим рівнем. Значна різниця між рівнями регульованої та ринкової цін (станом на кінець 2016 року  – майже у 1,5 рази) відновлює приховане субсидіювання та знижує мотивацію до зростання енергоефективності.

    У 2016 році агентства Moody's та S&P підтвердили кредитний рейтинг на тому ж рівні, а Fitch у листопаді 2016 підвищив довгостроковий кредитний рейтинг України до В- та короткостроковий — до В.

    При цьому суверенна премія за ризик дефолту для України (кредитний спред) була відносно стабільною з певною тенденцією до зниження та коливалась протягом 2016 року в діапазоні 6,0–7,5%, що в середньому в 2 рази вище, ніж премія за ризик для всіх інших країн, що розвиваються. Високий рівень ризику додатково обмежує можливості залучення капіталу в економіку України, вартість якого стримує пожвавлення економічної активності в країні.

    На тлі високого рівня інфляції та ризиків об'єктивно високою у 2016 році залишалась і вартість кредитних ресурсів, хоч вона і знизилася у порівнянні з 2015 роком. Так, наприкінці 2016 року комерційні банки пропонували короткострокові та довгострокові кредити в національній валюті приблизно під 18% та 23% річних відповідно. Для кредитів в іноземній валюті середньозважена кредитна ставка складала близько 7% та 9% для короткострокових та довгострокових кредитів відповідно.

    Динаміка реального ВВП в Україні та країнах, що розвиваються

     
    << Попередній розділ
     
    Наступний розділ >>