• Система магістральних нафтопроводів України включає 19 нафтопроводів загальною довжиною 3 506,6 км, 51 нафтоперекачувальну станцію (НПС) і морський нафтовий термінал "Південний". Потужність системи на вході — 114,5 млн т/рік, на виході — 56,3 млн т/рік. Загальна номінальна ємність резервуарних парків системи магістральних нафтопроводів складає 1 083 тис. куб. м.

    Термінал "Південний" призначений для приймання, відвантаження та транспортування нафти магістральними нафтопроводами України. Потужність терміналу "Південний" — 14,5 млн т/рік, з можливістю розширення до 45 млн т/рік. Дедвейт танкерів — до 150 тис. т з максимальною осадкою 13,8 м. Ємність резервуарного парку — 200 тис. куб. м.

    Обсяги транспортування сирої нафти, тис. т

    Основні результати

    Значні потужності системи магістральних нафтопроводів України сьогодні не використовуються. Обсяг транзиту нафти територією України у 2016 році порівняно з 2015 роком зменшився на 8,8%. Враховуючи історичні особливості та технологічну пов'язаність систем, обсяг транзиту нафти в значній мірі залежить від політики Росії як основного постачальника нафти до країн Центральної Європи та основного замовника нафтотранспортних послуг територією України.

    Росія цілеспрямовано відмовляється від посередників-транзитерів, тому порівняно з початком 2000-х років транзит нафти територією України скоротився у понад 4 рази. В 2002 році Росія побудувала нафтопровід "Суходольна-Родіонівська" (28 млн т на рік), який безпосередньо поєднав в обхід України два російських нафтопроводи: Самара-Лисичанськ і Лисичанськ-Тихорецьк. В 2012 році — завершила будівництво Балтійської трубопровідної системи (БТС-1 і БТС-2) загальною пропускною здатністю 80 млн т на рік. Крім того, з 2004 року прокачування нафти в обхід України здійснює Каспійський трубопровідний консорціум, який з'єднав нафтові родовища Казахстану і Росії з терміналом Новоросійська.

    Зменшення обсягів транзиту в 2016 році пов'язане насамперед зі скороченням обсягів транзиту нафти в напрямку Словаччини та Чехії, де в першому півріччі 2016 року відбувався ремонт місцевих нафтопереробних заводів (НПЗ).

    Дохід сегмента транспортування сирої нафти, млн грнІншим чинником, який впливав на обсяги транзиту нафти територією України, стало посилення конкурентної боротьби та перерозподіл ринку нафти між провідними нафтовидобувними країнами в умовах низьких цін на сиру нафту. В таких умовах відбувалося часткове витіснення російської нафти сорту Urals нафтою з країн Близького Сходу як під конкурентним тиском з боку близькосхідних постачальників, так і через політику диверсифікації джерел постачання сировини з боку нафтопереробних підприємств.

    Протягом 2016 року від закордонних партнерів лунали як позитивні, так і негативні сигнали, які можуть вплинути на обсяги завантаження нафтопровідної системи України. 1 липня 2016 року чеська компанія Unipetrol, яка управляє НПЗ в Чехії, продовжила дію довгострокових контрактів з російською стороною щодо поставок нафти до липня 2019 року.

    Водночас негативною новиною було підписання рамкової угоди між Unipetrol та хорватським оператором магістральних нафтопроводів Jadranski Naftovod щодо налагодження співпраці та транспортування до Чехії нафти нафтопроводом "Адрія", що є альтернативою традиційним поставкам нафтопроводами "Дружба" та TAL-IKL.
    Зупинка більшості вітчизняних нафтопереробних підприємств та низький рівень завантаження Кременчуцького НПЗ, єдиного, що зараз працює в Україні, не дозволяють істотно збільшити завантаження трубопровідних потужностей, призначених для поставок нафти на НПЗ України.

    Зміна доходу сегмента, млн грнПоставки нафти трубопроводами в напрямку НПЗ України зменшилися з 22,9 млн т у 2003 році до 1,4 млн т у 2016 році. Зниження обсягів транспортування нафти в напрямку НПЗ України за 2016 рік склало 12,5% або 200,8 тис. т.

    Безпосередній вплив на завантаження трубопровідних потужностей в напрямку Кременчуцького НПЗ протягом 2016 року мала невирішена ситуація із заміщенням нафти сорту Urals, якою була заповнена ділянка маршруту "Одеса/МНТ "Південний" — Кременчуцький НПЗ. В таких умовах керівництво Кременчуцького НПЗ надавало перевагу поставкам імпортованої нафти, яка надходила до порту Одеси, з використанням більш дорогого залізничного транспорту.

    Фінансовий результат сегментаВ березні 2017 року нафту сорту Urals було витіснено із ділянки нафтопроводу і доставлено залізничним транспортом до Бродів для подальшого заповнення другої нитки нафтопроводу "Дружба". Це дозволило розпочати транспортування азербайджанської нафти до Кременчуцького НПЗ.

    Загальна сума чистого доходу від послуг з транспортування сирої нафти зросла у 2016 році порівняно з 2015 роком на 159 млн грн або на 4,9%, в основному за рахунок девальвації гривні відносно євро, що спричинило зростання доходів від реалізації послуг з транспортування на 458 млн грн, адже тариф на транзит нафти формується в євро. Водночас за рахунок зменшення обсягів дохід від реалізації зменшився на 299 млн грн.

    Вплив на результат сегментаФінансовий результат даного сегмента зменшився у 2016 році порівняно з 2015 роком на 0,5%. Внаслідок девальвації гривні відносно євро вдалося повністю компенсувати негативний вплив скорочення обсягів транспортування нафти, а також зростання витрат на амортизацію внаслідок збільшення вартості основних засобів у результаті переоцінки станом на 31.12.2015.

    Активи, млн грн

    Загальна вартість активів сегмента транспортування сирої нафти несуттєво збільшилась у 2016 році порівняно з 2015 роком (+3%). Основна зміна припадає на зміну вартості запасів та основних засобів.

    Показник рентабельності активів сегмента зменшився несуттєво (- 0,3%) в 2016 році порівняно з 2015. Головний вплив на зміну мало збільшення вартості активів за рахунок вартості запасів та основних засобів.

    Активи

    Укртранснафта

    Транспортування нафти магістральними нафтопроводами України здійснює Укртранснафта, що є частиною групи Нафтогаз. До складу Укртранснафти входять філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба", "Придніпровські магістральні нафтопроводи" та "Південні магістральні нафтопроводи".

    У 2016 році Укртранснафта транспортувала російську нафту сорту Urals транзитом територією України та нафту вітчизняного видобутку від місць промислу до НПЗ. На початку 2017 року Укртранснафта почала транспортувати також азербайджанську нафту сорту Azeri Light на Кременчуцький НПЗ.

    Укладання контракту на відновлення у 2017 році роботи маршруту "Одеса‑Кременчуцький НПЗ"

    Наприкінці 2016 року Укртранснафта та Укртатнафта уклали контракт про транспортування з 2017 року на Кременчуцький НПЗ не менше 1,3 млн т нафти сорту Azeri Light на рік з подальшим збільшенням обсягів до 1,9 млн т/рік.

    Для отримання погодження на переведення нафти сорту Urals, якою була заповнена ділянка нафтопроводу Одеса‑Кременчук, із "основних засобів" до "запасів" та її витіснення задля заповнення зазначеної гілки трубопроводу нафтою Azeri Light Укртранснафта в 2016 році розробила стандарт СОУ. Це дозволило розмежувати наявну в системі нафтопроводів нафту на "нафту для виробничо‑технологічних потреб" та "товарний залишок нафти".

    Збільшення платежів до державного бюджету на 64%

    За 2016 рік Укртранснафта сплатила податків та обов'язкових платежів всіх видів на загальну суму 2,2 млрд грн, що на 64,3% перевищує показник 2015 року і є найбільшим значенням з моменту створення компанії. Суттєве зростання платежів до державного бюджету пов'язане з доплатою податку на прибуток за результатами роботи у 2015 році (242,7 млн грн), значним збільшенням сплати даного податку протягом 2016 року (419,5 млн грн) на основі досягнутих протягом 1‑3 кварталів результатів діяльності, а також сплатою дивідендів за підсумками діяльності у 2015 році в сумі 1,02 млрд грн.

    Чистий прибуток компанії за 2016 рік склав 1,5 млрд грн, що на 18,5%, або на 237,7 млн грн більше планового показника. Про ефективність діяльності компанії у звітному періоді свідчать показники рентабельності діяльності ‑ 44,5% та рентабельності EBITDA ‑ 57,2%. Рентабельність активів компанії склала 6,8%, а рентабельність власного капіталу 8,4%.

    Реформування системи закупівель

    З квітня 2016 року Укртранснафта стала учасником державної системи закупівель ProZorro. В Укртранснафті запроваджено уніфіковані внутрішні нормативні акти, що були розроблені за стандартом Нафтогазу, а саме: Порядок закупівлі товарів, робіт та послуг, Положення про тендерні комітети, Порядок здійснення моніторингу закупівель, Положення про локальну конфліктну комісію, Регламент взаємодії структурних підрозділів під час закупівлі товарів, робіт та послуг. В 2016 році наказом компанії затверджено політику роботи за стандартними договорами. 98% угод зараз укладається за типовими договорами. Також запроваджено базову форму оплати за фактом виконання договорів протягом 10 календарних днів, що дозволяє значно знизити ризики та відповідно втрати від несвоєчасного або неякісного виконання договірних зобов'язань з боку несумлінних контрагентів, запобігти корупційним ризикам під час розрахунків.

     

    Карта нафтопроводів України

    Вступ до Міжнародної асоціації транспортувальників нафти (МАТН)

    У грудні 2016 року Укртранснафта стала учасником Міжнародної асоціації транспортувальників нафти (МАТН)20. Членство у цій організації дозволить просувати пріоритети української нафтотранспортної системи в регіоні Центральної та Східної Європи, передусім проект транспортування різних сортів нафти нафтопроводом "Південна Дружба". До вступу в організацію, у травні та листопаді 2016 року, Укртранснафта брала участь у засіданнях МАТН як запрошена сторона.

    20 МАТН — міжнародна неурядова організація, до складу якої входять АТ "МЕРО", АТ "Транспетрол", АТ "МОЛ", ПАТ "Транснефть", ВАТ "Гомельтранснефть — Дружба", АТ "КазТрансОйл", CNPC та КТК.

    Зберігання технологічної нафти в резервуарних парках інших підприємств

    Попередній менеджмент Укртранснафти уклав ряд економічно невигідних для компанії договорів оренди резервуарів з нафтопереробними підприємствами ПАТ "НПК‑Галичина", ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ПАТ "Укртатнафта". Протягом 2013‑2014 років компанія зберігала в цих резервуарах 388,5 тис. т технологічної нафти, яка була витіснена з окремих непрацюючих ділянок системи магістральних нафтопроводів. Вартість послуг, які надавалися Укртранснафті за цими договорами, в рази перевищувала ринкову вартість зберігання нафти в Україні.

    Суди підтвердили позицію Укртранснафти, визнавши незаконними угоди із ПАТ "НПК – Галичина", ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ПАТ "Укртатнафта", і відмовили в стягненні з Укртранснафти заборгованості на суму 144,9 млн грн. Після звернення ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "НПК‑Галичина" та ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" до суду з позовними заявами про стягнення з Укртранснафти 1,3 млрд грн заборгованості за послуги зберігання нафти у резервуарах, Укртранснафта звернулася до суду із зустрічними позовними вимогами до вищезазначених контрагентів про повернення нафти та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань на 872,9 млн грн.

    На дату написання звіту судовий процес щодо зберігання технологічної нафти триває.

    ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    "Незважаючи на загальну кризу нафтопереробної галузі та падіння попиту на послуги транспортування нафти, Укртранснафта має виробничі досягнення. У 2016 році нам вдалося досягти домовленостей щодо відновлення роботи нафтопроводу на ділянці "Одеса — Кременчук", який простоював 5 років. Також ми заповнили нафтою МН "Мозир-Броди" першої черги, що 3 роки перебував в режимі утримання в безпечному стані. Результати ефективної роботи Укртранснафти за минулий рік дають надію на відновлення потужностей нафтотранспортної системи України".

    Генеральний директор Укртранснафти,
    Микола Гавриленко

    ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Найважливіші завдання на 2017 рік

    1. Збільшення обсягу транспортування на українські НПЗ

    Укртранснафта планує в 2017 році збільшити транспортування нафти на українські НПЗ до 2,7 млн т (у порівнянні з 1,4 млн т у 2016 році).

    2. Модернізація магістральних нафтопроводів

    На 2017 рік заплановано роботи з капітального ремонту, будівництва та реконструкції, технічного обстеження та ремонту з метою підвищення ефективності та забезпечення надійності системи магістральних нафтопроводів Укртранснафти.

    3. Затвердження економічно обґрунтованих тарифів

    Компанія розробила та надіслала до НКРЕКП проект нової методики розрахунку тарифів на транспортування нафти магістральними нафтопроводами.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
     
    Актуальні регуляторні питання в роботі Укртранснафти та можливі шляхи їх вирішення
    1. Рентна плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами

    Податковим кодексом України встановлено рентну плату за транспортування нафти магістральними трубопроводами в розмірі 0,56 дол. за 1 т. Ця рента не пов'язана з використанням надр або інших природних ресурсів, а також не залежить від вартості майна, що використовується під час транспортування. Тому проблематичним є визначення економічно обґрунтованого рівня рентної плати.

    Ключовим недоліком також є відсутність взаємозв'язку між розмірами рентної плати та результатами діяльності платника податку. Чинний порядок передбачає необхідність сплати ренти навіть у разі збиткової діяльності підприємства.

    В теперішньому вигляді рентна плата за транспортування нафти є податком, який включається до собівартості нафтотранспортних послуг та впливає на показники фінансово‑господарської діяльності Укртранснафти.

    Застосування рентної плати знижує конкурентоздатність трубопровідної системи Укртранснафти у порівнянні з компаніями, які пропонують альтернативні напрямки та способи транспортування нафти (наприклад, залізничним транспортом) та позбавлені подібних до рентної плати механізмів оподаткування.

    В міжнародній практиці, зокрема в європейських країнах, рентна плата за послуги трубопровідного транспорту відсутня.

    У 2016 році Укртранснафта розробила проект змін до Податкового кодексу України щодо скасування рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та погодила його з Нафтогазом. Проект перебуває на розгляді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

    2. Заборона відчуження та оренди основних засобів Укртранснафти

    Чинне законодавство позбавляє Укртранснафту можливості ефективно використовувати основні засоби, які не задіяні в процесі транспортування нафти. Стаття 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" забороняє відчуження основних фондів підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами, передачу їх з балансу на баланс, у концесію, оренду, лізинг, заставу тощо. Відчуження не задіяних в транспортуванні нафти основних засобів дозволяється лише за погодженням Кабінету Міністрів. Проте отримання такого дозволу є складною та довготривалою процедурою.

    Зазначені законодавчі перепони унеможливлюють покращення роботи непрофільних активів компанії, серед яких є заклади готельного господарства, громадського харчування, виробництво м'ясних виробів, виробів зі шкіри, пошив одягу. Компанія утримує такі об'єкти, проте не має шляхів альтернативного використання цього майна.
    Вільне управління непрофільними активами дозволить залучати інвесторів, розвивати бізнес та в результаті позитивно вплине на економічну ефективність діяльності Укртранснафти.

    3. Невиконання плану капітальних інвестицій, затвердження фінпланів

    Заборона здійснення всіх видів капітальних інвестицій, ухвалена постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2012 №899, в умовах невизначеності кінцевих термінів затвердження фінансових планів блокує забезпечення надійного, безпечного та ефективного використання наданих у їх розпорядження державних активів.

    За останні 7 років остаточна редакція фінансового плану Укртранснафти була затверджена урядом лише двічі, до того ж щоразу затвердження відбувалось у другій половині року.

    Ця ситуація приводить до значного недовиконання інвестиційних планів.Загальний обсяг капітальних інвестицій Укртранснафти в 2016 склав 385,4 млн грн, що становить 28% від запланованого. Основним напрямом інвестування у звітному періоді був капітальний ремонт ділянок лінійної частини нафтопроводу "Броди ‑ Держкордон", який є складовою основного маршруту транзиту нафти територією України до країн ЄС, інвестиції в який склали 169,5 млн грн.

    Згідно з урядовим планом реформи корпоративного управління, фінансовий план компанії має затверджувати наглядова рада.

    4. Слабке покарання за пошкодження магістральних нафтопроводів

    Зловмисники, які незаконно втручаються в діяльність магістральних нафтопроводів з метою крадіжки нафти, пошкоджують об'єкти державної власності та завдають значних збитків Укртранснафті. Організовані злочинні угрупування мають налагоджену збутову та агентурну мережу, відмінне технічне оснащення, власний автотранспорт, спеціально переобладнаний для перевезення нафти.

    17 вересня 2015 року група народних депутатів за ініціативи Укртранснафти зареєструвала у Верховній Раді законопроект №3129 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за пошкодження об'єктів магістральних або промислових нафто‑, газо‑, конденсато‑ та нафтопродуктопроводів".

    Законопроект пропонує карати позбавленням волі на строк від трьох до восьми років за пошкодження чи руйнування нафтопроводів, відводів від них та технологічно пов'язаних з ними об'єктів, якщо ці дії призвели до порушення роботи трубопроводів або створили небезпеку для життя людей.

    Раніше найлегшим покаранням за цей злочин був штраф від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, мають каратися позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Найжорсткіше покарання, від десяти років до дванадцяти років позбавлення волі, пропонується застосовувати, якщо дії спричинили загибель людей або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків.

    26 листопада 2015 року законопроект №3129 був прийнятий за основу (Постанова №3129/П) та направлений на розгляд до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Наразі розгляд законопроекту відкладено на невизначений термін.

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
     
    << Попередній розділ
     
    Наступний розділ >>